Як українським містам конкурувати на глобальному рівні?
Дискусійна панель в рамках події SYNCHRO SPACE 2020.
Сьогодні ми живемо в період глобальних змін: змінюється наше життя, ми адаптуємось до нових форматів роботи, навчання, дозвілля тощо, стикаємось із новими викликами наших міст.
І бачимо, що ці виклики – актуальні не тільки для українських міст, а й для інших країн світу.

Поряд із всіма викликами перед Україною у найближчому майбутньому стоятиме й демографічний виклик: нам необхідно збільшувати кількість населення, забезпечуючи комфорт, безпеку, розвиток і привабливе для життя середовище.

На SYNCHRO SPACE 2020 ми знайомились із досвідом різних країн з 5ти континентів та розглядали українські міста у глобальному контексті.
Як українські міста можуть конкурувати на глобальному рівні?

Ми розбиралися із таким важливим питанням під час дискусії зі спікерами, які впливають на розвиток наших міст своєю діяльністю:
Кандидат економічних наук, голова правління громадської організації Фонд Розвитку Міст, метою якої є допомога Києву та іншим містам України в досягненні цілей сталого розвитку; сучасних світових стандартів в розвитку економіки, соціальної сфери, транспортної, інженерної та безпекової інфраструктури із збереженням природного і культурного надбання.
Координаторка програми місцевого економічного розвитку, в рамках якої Western NIS Enterprise Fund підтримав низку проектів. Зокрема, систему електронних державних закупівель Prozorro, Інкубатор проєктів на основі відкритих даних 1991, школу урбаністики СANactions та започаткував спільну ініціативу DREAMactions, відбудову шкіл на повоєнних територіях та проєкт Опорні школи 24, Школа мерів та конкурс «Репортер Відкритого Суду». Ірина є засновницею Міжнародного саміту мерів.
Виконавчий директор Асоціація міст України. Кандидат наук з державного управління, автор та співавтор 25 наукових праць, 20 публіцистичних статей з проблематики державного та муніципального управління. В Асоціації міст України працює з 2010 року на посадах першого заступника виконавчого директора, старшого експерта з політичного діалогу та бюджетних питань.
Голова Центру Розвитку Інновацій, творець проєкту "Е-рішення для громад", ідеолог е-демократії та проєкту "Громадський бюджет Києва: СПІЛЬНО".
Модераторка дискусійної панелі – Аліса Баньковська
Засновниця та CEO СИНХРО ПРОСТІР, керівниця акселераційної програми Українського Фонду Стартапів
Хоча теми дуже широкі та потребують набагато більшого занурення, ви зможете почерпнути багато цікавого та корисного із цієї статті та відео-запису дискусії.
Запрошуємо до обговорення та подальшої співпраці.
Яка роль стратегії для міста?
Стратегія – це візія та дороговкази, без яких міста не розуміють, куди і для чого їм рухатись, чому варто розвиватися, і що має бути в результаті.
ВОЛОДИМИР ПІРУС
Сьогодні, на жаль, українські реалії такі, що у більшості міст стратегія є формальністю. В європейськиї містах, період планування стратегії становить 20-30 років. Такий тривалий період передбачає розвиток соціально-економічної сфери, транспортної інфраструктури, безпеки, екології, мистецького напрямку та систем smart city. При цьому мають бути враховані тренди, глобалізації, урбанізації і пов'язані з ними виклики.

"Стратегія має передбачати джерела фінансування. І тут мова йде не тільки про бюджетні кошти, а й про інтеграцію світових практик, таких як державно-приватне партнерство. Адже, якщо звернутися до статистики, яку наводить економічна комісія ООН, ми побачимо, що 70% так званої "infrastructure gap" фінансується за рахунок державно-приватного партнерства" – каже Володимир.

Безперечно, стратегія має давати відповідь на питання конкуренції міст в майбутньому – як на зовнішньому так і на внутрішньому ринку. Тому містам варто визначитися, за рахунок чого вони збираються конкурувати і яким чином хочуть залучати бізнес, нових мешканців, людей які будуть користуватися міськими сервісами, наповнювати бюджет та брати активну участь у розвитку міста.

Навіть ті міста, які мають або розробляють довгострокові стратегії, на жаль, за ними не живуть. Адже, як можна реалізовувати розроблену стратегію, якщо в нас кожен рік змінюється бюджетне і податкове законодавство?
ОЛЕКСАНДР СЛОБОЖАН
Олександр розказав, що на наступний рік у місцевого самоврядування забирають 30 млрд грн. Уявіть, місто допомагало місцевому бізнесу відкривати заправки, розраховувало відповідні програми розвитку території. І тут чиновник у Міністерстві вирішує, що місцевий акциз з пального наступного року не потрібен. Цей акциз є так званим податком з продажів, наприклад з тютюну, алкоголю і пального, та йде компенсаторно на відповідні програми. В більшості міст стратегічно він був розрахований, і багато навіть невеличких міст хотіли здаватися конкурентоспроможними і показували інвесторам можливості для отримання прибутку. Зараз цю можливість просто забрали. Тому тут є відповідальність не тільки місцевої влади, а й центральної.
Як розробляються стратегії в українських містах? Що необхідно закладати у стратегію?
"Насправді, конкурентоздатні міста – це міста, які допомагають бізнесу створювати робочі місця та отримувати містянам конкурентні заробітні плати, підтримуючи в тому числі розвиток економіки країни. І тут важливою є співпраця державної і місцевої влади, адже якщо у нас є стратегія розвитку, куди ми рухаємося, як держава, то на рівні міст ми теж маємо це підтримувати" – впевнена
Ірина Озимок.
Ми часто наймаємо іноземних експертів для того, щоб перейняти їх досвід. Але вони говорять з контексту інших країн та міст. Ірина впевнена, що нам є чому повчитися у них, але обов'язково потрібно адаптовувати отримані знання до наших реалій. І тут ми говоримо, як про внутрішню, так і про зовнішню конкуренцію. Наприклад, Львів не може конкурувати тільки з Тернополем чи Києвом, він мусить конкурувати з Амстердамом, Варшавою та іншими містами.

Проблема в тому, що в Україні ми часто оперуємо поняттями моди: коли стали модні стартапи, всі захотіли стати стартап-містами. Коли ми зрозуміли, що туризм є прибутковим, всі міста захотіли стати туристичними. Навіть ті, у яких немає туристичних магнітів, стали вкладати кошти у цю сферу.

Ірина привела приклад цікавого кейсу міста Ґазіантеп. Це шосте за величиною місто у Туреччині, яке немає значних природних ресурсів або доступу до моря, порівняно з іншими містами. При цьому, воно є одним із найбільших експортерів фабричних килимів. Це приклад того, як місто знайшло свою особливість та створило економічну додану вартість.
Саме стратегія має дати розуміння економічної доданої вартості конкретного міста чи навіть регіону.
ІРИНА ОЗИМОК
Варто пам'ятати, що стратегія має бути гнучкою, адже є зовнішні виклики, політичні процеси та глобальні проблеми, пов'язані з пандемією. Всім містам сьогодні важко і доводиться підлаштовуватися. Навіть ті міста, які не робили локдауни, мають свої виклики.

"Важливим для міст є вміння швидко вирішити проблему, тому що навіть стратегія не гарантує захисту від різних "підводних каменів", труднощів чи зовнішніх викликів. Громада – це ті люди, фахівці, які повинні знати, як швидко та якісно реагувати, і як покращити надання тих чи інших послуг. Також ми часто недооцінюємо виклики демографії в містах. Адже через 10 років у нас буде дуже мало молодого працездатного населення. І, можливо, для вирішення цієї проблеми нам потрібні будуть іноземці, тому варто враховувати це вже зараз." – каже Ірина.
Стратегії, які раніше писали на 10-20 років, - не мають сенсу. Тому варто переходити до принципово іншого методу управління, який базуватиметься на візії та постійному зіставленні себе з конкурентами. При цьому потрібно шукати не тільки відмінності, а і синергію.
СЕРГІЙ ЛОБОЙКО
Світ у 21 столітті опинився в ситуації, де все рухається дуже швидко. Події останнього року ще більше каталізували ці зміни. Під впливом технологічних та соціальних змін, ми знаходимося в абсолютно інших реаліях.

Головний нереалізований потенціал за який мають боротися всі міста, на думку Сергія:

Якість людського капіталу в містах.
Варто використовувати всі можливі способи для прискореного розвитку, а саме: виділення яскравих особистостей та об'єднання їх в команди, які "потягнуть" за собою відповідні соціальні зміни.

– Лідери бізнесу.
На жаль, сьогодні бізнес в Україні знаходиться в таких умовах, що він не хоче себе демонструвати і йому вигідніше знаходитися в тіні. З іншого боку, підприємець не може стати успішним, якщо про нього не говорять і не звертають увагу. До нього просто не прийдуть інвестиції. Але, якщо все ж таки інвестиції приходять, то вони приходять не просто до конкретного підприємства, а в конкретне місто або громаду. І таким чином, створюють екосистему навколо себе.

Сергій впевнений, що важливо враховувати, те, що відбувається у світі, і ставити собі світоглядну задачу – глобалізацію чи інтеграцію в світ наших міст. На сьогодні, якщо виходити з теорії, що світ продовжуватиме урбанізуватися і більшість цивілізацій буде жити в мегаполісах, – Україна може стати "країною Ліхтенштейнів".

Ліхтенштейн - це маленька країна-королівство, але вона є конкурентоспроможною, в неї величезний експорт, високий рівень життя, висока вартість землі, демократія. Якщо Україна піде цим шляхом, - то в успішному, глобальному та супер урбанізованому світі з'явиться не тільки Київ, а, можливо, ще 3-4 міста нашої держави. Ми можемо локалізуватися своїми особливостями, бути цікавими світу і, відповідно, бути успішними в ньому.
Які шляхи залучення інвестицій в міста?
Почну з реформи децентралізації, тому що вона не тільки про гроші і економічну децентралізацію, а і про прийняття рішень. Міста повинні відчувати свою самодостатність, розуміти, що вони мають самостійно вирішувати власне майбутнє та боротися за нього.
ВОЛОДИМИР ПІРУС
Володимир вважає, що сьогодні одним із важливих шляхів залучення фінансування є державно-приватне партнерство та позабюджетні інвестиції. І тут мова йде не про кредити європейських інституційних організацій, бо це фактично бюджетні зобов'язання. А про кошти та залучення експертизи. Адже ми розуміємо, що сьогодні бізнес є значно ефективніший, ніж будь-яка державна інституція чи муніципалітети. Тому сьогодні важливими є механізми і методики, які дозволяють крім грошей залучати нові кейси, експертизу, ефективних управлінців, що можуть забезпечити результат.

Результатом кооперації державно-приватного партнерства є передача спільних напрацювань на баланс громад після закінчення договору. По суті міста лишаються балансоутримувачами від тої спільної діяльності, яка буде зроблена. Безперечно, це ефективніше ніж залучення кредитів та бюджетних зобов'язань, які потрібно віддавати.
Володимир впевнений, що містам потрібно залучати позабюджетні інвестиції у розвиток інфраструктури. Якщо говорити про українські реалії, з урахуванням глобальної децентралізації, наприклад, бюджет Києва зріс майже в 4 рази від початку цього процесу. Навіть цих коштів, з урахуванням наявного об'єму задач і викликів, значно не вистачає. Тому це важливий напрямок, який треба імплементувати в стратегії і допомагати українським містам знаходити та розвивати шляхи залучення позабюджетних інвестицій.
У нас не діє інструмент державно-приватного партнерства, тому що держава не тільки не допомагає, а заважає, створюючи додаткові бюрократичні процедури, які ускладнюють спрямування державних коштів на розвиток міст.
ОЛЕКСАНДР СЛОБОЖАН
"Щоб показати рівність громад, ми будемо називати їх муніципалітетами, бо сформульовані ще за радянських часів такі поняття, як міста обласного та районного значення, – означають різний обсяг повноважень."
– говорить Олександр Слобожан та наводить приклади кейсу:

В цьому році створений Асоціацією міст славнозвісний законопроєкт 3614, який урівнює в правах бюджетного фінансування всі громади в Україні. До цього в них були різні обсяги бюджетних повноважень і обсяги доходів. І, зрозуміло, що на рівні малих міст про проєкти публічно-приватного партнерства не йшлося. Зараз замість 11 000 місцевих рад, стало 1439, було 490 районів, стало 138 районів.

Як результат нової територіальної основи – менше муніципалітетів, новий районний поділ, перепрофілювання та передача майна в громади, що можна застосовувати в якості пропозицій приватним інвесторам, як предмет для інвестування.
До прикладу, Ірина Озимок розповіла про компанію "Head" – виробника спортивного спорядження. Кілька років тому компанія підписала угоду, перенесла виробництво з Чехії та інших країн до України і розпочала будівництво заводу у місті Вінниця. Але представники компанії зіткнулися з тим, що їм потрібно було знайти мільйони євро для підключення електроенергії, яка виявляється дуже дорогою і тарифи – набагато вищі, ніж ті, на які вони розраховували.

Говорячи про те, що потрібно містам для залучення інвестицій, перш за все треба розуміти, як все функціонує у місті та донести це до інвестора. Це має бути порядна та чесна гра, побудована на довірі. Тому що не Вінниця конкурувала тоді з Житомиром та Івано-Франківськом, а Україна з Чехією та іншими країнами, де планувалося будівництво заводу.
Як забезпечити конкурентоспроможність міст відповідно до вимог стійкого розвитку?
Коли ООН прийняла 17 цілей сталого розвитку, то Нью-Йорк та Роттердам зробили так звану адаптацію цих цілей для міст - тобто перенесли з глобального рівня на місцевий. Проблеми сталого розвитку – це не стільки питання великих бюджетів, як професійності.
ІРИНА ОЗИМОК
"Ми приходимо з якимось розумінням, що місто нам винне, а ми тільки його споживаємо. І, якщо ми хочемо не мати стільки нелегальних звалищ, нам також потрібно особисто почати сортувати сміття. Так, це не зручно, можливо дорожче, це додаткові клопоти, але це - наша ціна і наш внесок у якісне життя. Дуже важливо, щоб ми всі зрозуміли, що ми не маємо споживати наявні ресурси бездумно" – ділиться Ірина.

Важливо використовувати нові технології, які будуть допомагати. Наприклад, зараз ми можемо точно знати, яке забруднення повітря йде від машин і яким чином потрібно інвестувати в транспорт, як і роблять багато міст у світі. Є міста у стратегії яких закладена ціль до 2050 року - повністю перейти на електричний громадський транспорт, що знизить викиди в повітря. Так, це великі кошти, але це можна робити поступово.

І ще важливо, що за кордоном, якщо є працююча стратегія, то колишній мер, теперішній і майбутній мер будуть її дотримуватися, бо це в інтересах міста і його жителів. В Україні, на жаль, кожного разу стратегія переписується, що потребує додаткових коштів, які могли би піти на інші потреби.
Які переваги для міста від смарт-розвитку, інвестицій у розвиток е-демократії, управління на основі даних. Як містам перейти до управління на основі даних?
Україні, на відміну від багатих країн, треба йти дещо іншим шляхом - розвиваючи підходи колективного користування передовими технологіями. Це різко прискорить можливість долучення до досягнень світової цивілізації, в тому числі, біднішим і менш розвинутим громадам. Їм не треба інвестувати в "залізо", наймати супер професійних айтішників, тому що на сьогоднішній день "хмарні технології" дозволяють відразу отримати доступ до найкращих систем, що можуть забезпечити облік громадян і, наприклад, автоматично побачити демографію. Це вже дає можливість створення програм, пов'язаних з розвитком соціальної мережі, економіки і тд." – каже Сергій та наводить кілька успішних смарт-кейсів:
Україна сьогодні створює прецедент стосовно проблеми якості повітря, якого немає ніде у світі – це "citizens data collection", тобто дані, які збираються самими громадянами, але якими можуть користуватися всі. Якщо всі персональні датчики об'єднати в єдину систему, – в результаті вони створюють унікальні дані, які, до речі, є точнішими, ніж ті, якими сьогодні користуються у світі.

Цікавий кейс – карта пожеж, по якій за допомогою геоаналітики можливо прослідковувати джерела виникнення пожеж та відповідно створювати умови для їх запобігання. Від початку запуску цього проєкту Центром Розвитку Інновацій, за 4 тижні до нього долучилось більше 200 громад. Половина з них на основі аналітики почали створювати план дій і протидій. Поєднавши це з діяльністю команд SaveEcoBot, Air Control, Eco-city, які в тому числі розробляють унікальні датчики, що конкурентні у світі, було отримано подвійний ефект. Цей проєкт дозволяє створити систему контролю за тими, хто здійснює підпали, бачити рівень забруднення довкілля, створити стратегії, і, таким чином позиціонувати тих, хто може називатися еко-громадою. Це, в свою чергу вплине на розвиток туризму, зеленого агробізнесу і створить додану вартість, про яку ми говорили.
Смарт-розвиток – це не просто перевага, а "must have" для тих, хто хоче залишитися значимим у майбутньому світі.
СЕРГІЙ ЛОБОЙКО
Використання геоінформаційних технологій є дуже перспективною сферою, адже це створить зовсім інший підхід, у тому числі, з точки зору територіального планування розвитку громади. Але треба вчити людей, використовуючи технології, переходити до проєктного мислення – тоді будуть результати. Керівництву громад потрібно навчитися не самим все робити, а віддавати на аутсорсинг те, що можна віддати. В деяких муніципалітетах є навіть спеціальні відділи розвитку аутсорсингу, де в результаті мільярдним бюджетом управляють кілька десятків людей, а все решту роблять підрядники." – ділиться Сергій.

СИНХРО ПРОСТІР допомагає вирішувати проблеми міст силами зовнішніх команд стартапів, частина з яких презентували свої проєкти міжнародному журі в рамках FIABCI-UKRAINE SYNCHRO SPACE AWARD 2020.
Команда СИНХРО ПРОСТІР вдячна спікерам за участь у події SYNCHRO SPACE 2020 та відкрита до подальшої співпраці, в рамках інноваційного розвитку міст. Бо з нами ті, хто створює міста майбутнього.
Автор статті: Яна Кононова
© 2018 ТОВ СИНХРО ПРОСТІР
ПРО ХАБ
КОНТАКТИ
    • Для співпраці: +380636969990
    • ceo@hub-synchro.space
    • Для медіа: +380961898555
    • info@hub-synchro.space
Made on
Tilda