Сьогодні ми живемо в період глобальних змін: змінюється наше життя, ми адаптуємось до нових форматів роботи, навчання, дозвілля тощо, стикаємось із новими викликами наших міст.
І бачимо, що ці виклики – актуальні не тільки для українських міст, а й для інших країн світу.

Поряд із всіма викликами перед Україною у найближчому майбутньому стоятиме й демографічний виклик: нам необхідно збільшувати кількість населення, забезпечуючи комфорт, безпеку, розвиток і привабливе для життя середовище.

На SYNCHRO SPACE 2020 ми знайомились із досвідом різних країн з 5ти континентів та розглядали українські міста у глобальному контексті.
Як українські міста можуть конкурувати на глобальному рівні?

Ми розбиралися із таким важливим питанням під час дискусії зі спікерами, які впливають на розвиток наших міст своєю діяльністю:

Хоча теми дуже широкі та потребують набагато більшого занурення, ви зможете почерпнути багато цікавого та корисного із цієї статті та відео-запису дискусії.
Запрошуємо до обговорення та подальшої співпраці.

Олександр розказав, що на наступний рік у місцевого самоврядування забирають 30 млрд грн. Уявіть, місто допомагало місцевому бізнесу відкривати заправки, розраховувало відповідні програми розвитку території. І тут чиновник у Міністерстві вирішує, що місцевий акциз з пального наступного року не потрібен. Цей акциз є так званим податком з продажів, наприклад з тютюну, алкоголю і пального, та йде компенсаторно на відповідні програми. В більшості міст стратегічно він був розрахований, і багато навіть невеличких міст хотіли здаватися конкурентоспроможними і показували інвесторам можливості для отримання прибутку. Зараз цю можливість просто забрали. Тому тут є відповідальність не тільки місцевої влади, а й центральної.

Варто пам'ятати, що стратегія має бути гнучкою, адже є зовнішні виклики, політичні процеси та глобальні проблеми, пов'язані з пандемією. Всім містам сьогодні важко і доводиться підлаштовуватися. Навіть ті міста, які не робили локдауни, мають свої виклики.

"Важливим для міст є вміння швидко вирішити проблему, тому що навіть стратегія не гарантує захисту від різних "підводних каменів", труднощів чи зовнішніх викликів. Громада – це ті люди, фахівці, які повинні знати, як швидко та якісно реагувати, і як покращити надання тих чи інших послуг. Також ми часто недооцінюємо виклики демографії в містах. Адже через 10 років у нас буде дуже мало молодого працездатного населення. І, можливо, для вирішення цієї проблеми нам потрібні будуть іноземці, тому варто враховувати це вже зараз." – каже Ірина.

Світ у 21 столітті опинився в ситуації, де все рухається дуже швидко. Події останнього року ще більше каталізували ці зміни. Під впливом технологічних та соціальних змін, ми знаходимося в абсолютно інших реаліях.

Головний нереалізований потенціал за який мають боротися всі міста, на думку Сергія:

– Якість людського капіталу в містах.
Варто використовувати всі можливі способи для прискореного розвитку, а саме: виділення яскравих особистостей та об'єднання їх в команди, які "потягнуть" за собою відповідні соціальні зміни.

– Лідери бізнесу.
На жаль, сьогодні бізнес в Україні знаходиться в таких умовах, що він не хоче себе демонструвати і йому вигідніше знаходитися в тіні. З іншого боку, підприємець не може стати успішним, якщо про нього не говорять і не звертають увагу. До нього просто не прийдуть інвестиції. Але, якщо все ж таки інвестиції приходять, то вони приходять не просто до конкретного підприємства, а в конкретне місто або громаду. І таким чином, створюють екосистему навколо себе.

Сергій впевнений, що важливо враховувати, те, що відбувається у світі, і ставити собі світоглядну задачу – глобалізацію чи інтеграцію в світ наших міст. На сьогодні, якщо виходити з теорії, що світ продовжуватиме урбанізуватися і більшість цивілізацій буде жити в мегаполісах, – Україна може стати "країною Ліхтенштейнів".

Ліхтенштейн - це маленька країна-королівство, але вона є конкурентоспроможною, в неї величезний експорт, високий рівень життя, висока вартість землі, демократія. Якщо Україна піде цим шляхом, - то в успішному, глобальному та супер урбанізованому світі з'явиться не тільки Київ, а, можливо, ще 3-4 міста нашої держави. Ми можемо локалізуватися своїми особливостями, бути цікавими світу і, відповідно, бути успішними в ньому.

Володимир вважає, що сьогодні одним із важливих шляхів залучення фінансування є державно-приватне партнерство та позабюджетні інвестиції. І тут мова йде не про кредити європейських інституційних організацій, бо це фактично бюджетні зобов'язання. А про кошти та залучення експертизи. Адже ми розуміємо, що сьогодні бізнес є значно ефективніший, ніж будь-яка державна інституція чи муніципалітети. Тому сьогодні важливими є механізми і методики, які дозволяють крім грошей залучати нові кейси, експертизу, ефективних управлінців, що можуть забезпечити результат.

Результатом кооперації державно-приватного партнерства є передача спільних напрацювань на баланс громад після закінчення договору. По суті міста лишаються балансоутримувачами від тої спільної діяльності, яка буде зроблена. Безперечно, це ефективніше ніж залучення кредитів та бюджетних зобов'язань, які потрібно віддавати.

Володимир впевнений, що містам потрібно залучати позабюджетні інвестиції у розвиток інфраструктури. Якщо говорити про українські реалії, з урахуванням глобальної децентралізації, наприклад, бюджет Києва зріс майже в 4 рази від початку цього процесу. Навіть цих коштів, з урахуванням наявного об'єму задач і викликів, значно не вистачає. Тому це важливий напрямок, який треба імплементувати в стратегії і допомагати українським містам знаходити та розвивати шляхи залучення позабюджетних інвестицій.

"Щоб показати рівність громад, ми будемо називати їх муніципалітетами, бо сформульовані ще за радянських часів такі поняття, як міста обласного та районного значення, – означають різний обсяг повноважень."
– говорить Олександр Слобожан та наводить приклади кейсу:

В цьому році створений Асоціацією міст славнозвісний законопроєкт 3614, який урівнює в правах бюджетного фінансування всі громади в Україні. До цього в них були різні обсяги бюджетних повноважень і обсяги доходів. І, зрозуміло, що на рівні малих міст про проєкти публічно-приватного партнерства не йшлося. Зараз замість 11 000 місцевих рад, стало 1439, було 490 районів, стало 138 районів.

Як результат нової територіальної основи – менше муніципалітетів, новий районний поділ, перепрофілювання та передача майна в громади, що можна застосовувати в якості пропозицій приватним інвесторам, як предмет для інвестування.

До прикладу, Ірина Озимок розповіла про компанію "Head" – виробника спортивного спорядження. Кілька років тому компанія підписала угоду, перенесла виробництво з Чехії та інших країн до України і розпочала будівництво заводу у місті Вінниця. Але представники компанії зіткнулися з тим, що їм потрібно було знайти мільйони євро для підключення електроенергії, яка виявляється дуже дорогою і тарифи – набагато вищі, ніж ті, на які вони розраховували.

Говорячи про те, що потрібно містам для залучення інвестицій, перш за все треба розуміти, як все функціонує у місті та донести це до інвестора. Це має бути порядна та чесна гра, побудована на довірі. Тому що не Вінниця конкурувала тоді з Житомиром та Івано-Франківськом, а Україна з Чехією та іншими країнами, де планувалося будівництво заводу.

"Ми приходимо з якимось розумінням, що місто нам винне, а ми тільки його споживаємо. І, якщо ми хочемо не мати стільки нелегальних звалищ, нам також потрібно особисто почати сортувати сміття. Так, це не зручно, можливо дорожче, це додаткові клопоти, але це - наша ціна і наш внесок у якісне життя. Дуже важливо, щоб ми всі зрозуміли, що ми не маємо споживати наявні ресурси бездумно" – ділиться Ірина.

Важливо використовувати нові технології, які будуть допомагати. Наприклад, зараз ми можемо точно знати, яке забруднення повітря йде від машин і яким чином потрібно інвестувати в транспорт, як і роблять багато міст у світі. Є міста у стратегії яких закладена ціль до 2050 року - повністю перейти на електричний громадський транспорт, що знизить викиди в повітря. Так, це великі кошти, але це можна робити поступово.

І ще важливо, що за кордоном, якщо є працююча стратегія, то колишній мер, теперішній і майбутній мер будуть її дотримуватися, бо це в інтересах міста і його жителів. В Україні, на жаль, кожного разу стратегія переписується, що потребує додаткових коштів, які могли би піти на інші потреби.

Україні, на відміну від багатих країн, треба йти дещо іншим шляхом - розвиваючи підходи колективного користування передовими технологіями. Це різко прискорить можливість долучення до досягнень світової цивілізації, в тому числі, біднішим і менш розвинутим громадам. Їм не треба інвестувати в "залізо", наймати супер професійних айтішників, тому що на сьогоднішній день "хмарні технології" дозволяють відразу отримати доступ до найкращих систем, що можуть забезпечити облік громадян і, наприклад, автоматично побачити демографію. Це вже дає можливість створення програм, пов'язаних з розвитком соціальної мережі, економіки і тд." – каже Сергій та наводить кілька успішних смарт-кейсів:
Україна сьогодні створює прецедент стосовно проблеми якості повітря, якого немає ніде у світі – це "citizens data collection", тобто дані, які збираються самими громадянами, але якими можуть користуватися всі. Якщо всі персональні датчики об'єднати в єдину систему, – в результаті вони створюють унікальні дані, які, до речі, є точнішими, ніж ті, якими сьогодні користуються у світі.

Цікавий кейс – карта пожеж, по якій за допомогою геоаналітики можливо прослідковувати джерела виникнення пожеж та відповідно створювати умови для їх запобігання. Від початку запуску цього проєкту Центром Розвитку Інновацій, за 4 тижні до нього долучилось більше 200 громад. Половина з них на основі аналітики почали створювати план дій і протидій. Поєднавши це з діяльністю команд SaveEcoBot, Air Control, Eco-city, які в тому числі розробляють унікальні датчики, що конкурентні у світі, було отримано подвійний ефект. Цей проєкт дозволяє створити систему контролю за тими, хто здійснює підпали, бачити рівень забруднення довкілля, створити стратегії, і, таким чином позиціонувати тих, хто може називатися еко-громадою. Це, в свою чергу вплине на розвиток туризму, зеленого агробізнесу і створить додану вартість, про яку ми говорили.

Використання геоінформаційних технологій є дуже перспективною сферою, адже це створить зовсім інший підхід, у тому числі, з точки зору територіального планування розвитку громади. Але треба вчити людей, використовуючи технології, переходити до проєктного мислення – тоді будуть результати. Керівництву громад потрібно навчитися не самим все робити, а віддавати на аутсорсинг те, що можна віддати. В деяких муніципалітетах є навіть спеціальні відділи розвитку аутсорсингу, де в результаті мільярдним бюджетом управляють кілька десятків людей, а все решту роблять підрядники." – ділиться Сергій.

СИНХРО ПРОСТІР допомагає вирішувати проблеми міст силами зовнішніх команд стартапів, частина з яких презентували свої проєкти міжнародному журі в рамках FIABCI-UKRAINE SYNCHRO SPACE AWARD 2020.

Команда СИНХРО ПРОСТІР вдячна спікерам за участь у події SYNCHRO SPACE 2020 та відкрита до подальшої співпраці, в рамках інноваційного розвитку міст. Бо з нами ті, хто створює міста майбутнього.