Співпраця стартапів та корпорацій – шлях до інноваційного розвитку міст
Держава – сервіс, місто – партнер і платформа для інновацій, стартапи – рушійна сила, а великі корпорації – підтримка. Ідеальна формула для інноваційного розвитку України.
У вересні відбувся форум SMART CITY ODESSA 2020 в рамках якого, за підтримки СИНХРО ПРОСТІР, була проведена дискусійна панель на тему: «Інноваційний розвиток міст: як побудувати співпрацю із стартапами та корпораціями».
Під час дискусії спікери розібрали практичні кейси впровадження смарт-рішень на межі взаємодії різних сторін: влади, бізнесу та активної громади. А також разом спробували знайти шляхи ефективної взаємодії, враховуючи наявні умови, перешкоди та перспективи.
Кожен із спікерів дискусії постійно запроваджує трансформації на різних рівнях, впливаючи на майбутній розвиток наших міст.
Спікери дискусійної панелі:
Під час дискусії спікери розібрали практичні кейси впровадження смарт-рішень на межі взаємодії різних сторін: влади, бізнесу та активної громади. А також разом спробували знайти шляхи ефективної взаємодії, враховуючи наявні умови, перешкоди та перспективи.
Кожен із спікерів дискусії постійно запроваджує трансформації на різних рівнях, впливаючи на майбутній розвиток наших міст.
Спікери дискусійної панелі:
- Аліса Баньковська – засновниця хабу інновацій для міст СИНХРО ПРОСТІР, керівниця акселераційної програми Українського Фонду Стартапів
- Вадим Бортник – Голова директорату регіональної цифровізації, Міністерства цифрової трансформації
- Максим Бахматов – засновник і керівник Офісу трансформації, екс-радник мера Києва
- Олександр Краковецький – Ph.D. CEO DevRain, CTO DonorUA, Microsoft RD/MVP
Вже більше двох років СИНХРО ПРОСТІР сприяє вирішенню проблем і викликів міст, інноваційними проєктами стартапів та фахівців різних спеціальностей.
АЛІСА БАНЬКОВСЬКА
Як правило міста, не можуть вирішити всі свої проблеми силами внутрішніх команд і тут важливим є вихід за рамки та впровадження нових підходів. І одним із таких підходів є постановка задач на розробку інноваційним командам стартапів. З іншого боку це сприяє створенню та розвитку стартапів, які отримують замовлення від міста та можливість масштабувати свою діяльність.
Однак є певні проблеми, з якими ми стикаємося та намагаємося вирішити у своїй діяльності в СИНХРО ПРОСТІР:
В Україні з минулого року є також "прорив" в цьому напрямку - запуск Українського Фонду Стартапів. З грудня 2019 року Фонд почав приймати заявки від стартапів, що також ознаменувало початок їх державної підтримки вже на офіційному рівні. Це великий крок вперед, адже USF при системному розвитку стане драйвером зростання підприємництва, інновацій и, взагалом, економічного зростання країни.
Однак є певні проблеми, з якими ми стикаємося та намагаємося вирішити у своїй діяльності в СИНХРО ПРОСТІР:
- Робота з містами – відсутність розуміння міст, що таке інновації та смарт-рішення, несприйняття нових способів вирішення задач, не розуміння важливості технологічного розвитку.
- Робота зі стартапами – відсутність розуміння, як побудувати співпрацю з містом. Як продати своє рішення місту та реалізувати його.
- Взаємодія міст із стартапами – неефективна комунікація стартапів та міст, різне бачення та підходи до вирішення задач.
- Фінансування проєктів – відсутність ефективної моделі закупівель інноваційних рішень стартапів.
В Україні з минулого року є також "прорив" в цьому напрямку - запуск Українського Фонду Стартапів. З грудня 2019 року Фонд почав приймати заявки від стартапів, що також ознаменувало початок їх державної підтримки вже на офіційному рівні. Це великий крок вперед, адже USF при системному розвитку стане драйвером зростання підприємництва, інновацій и, взагалом, економічного зростання країни.
Держава стає сервісом, в центрі якого є людина.
ВАДИМ БОРТНИК
Сьогодні українська держава має стати сервісом, який допомагає, а не заважає. Вадим Бортник розповів про стратегічні напрямки розвитку цифровізації. А саме про застосунок Дія, який є одним із кроків до цифрової трансформації нашого суспільства, а також про основні виклики, які потрібно вирішити для того, щоб стати "Державою в смартфоні".
Ще одним кроком у напрямку цифровізації є створення порталу державних послуг, де цілодобово та за лічені хвилини можна оформити будь-яку державну послугу без черг і зайвої бюрократії. Якщо послуга недоступна онлайн – її не існуватиме на папері. Основна мета створення таких проєктів та сервісів – зробити взаємодію громадянина та держави максимально прозорою та ефективною.
Ще одним кроком у напрямку цифровізації є створення порталу державних послуг, де цілодобово та за лічені хвилини можна оформити будь-яку державну послугу без черг і зайвої бюрократії. Якщо послуга недоступна онлайн – її не існуватиме на папері. Основна мета створення таких проєктів та сервісів – зробити взаємодію громадянина та держави максимально прозорою та ефективною.
“
Ми не оцифровуємо бюрократію, а повністю змінюємо логіку й підхід держави до взаємодії з людьми.
Все, що робиться в Міністерстві так чи інакше "приземляється" в регіони. І ефективність тих чи інших рішень залежить від врахування регіонального контексту та зрозумілого зв'язку з регіонами. Тому потрібно налагодити зв'язки не тільки з метою інформування, щодо цифрових проєктів, а й включати міста в розробку цих продуктів. Адже кожне місто має власний досвід та практичні кейси, якими варто ділитися. Також важливою є цифрова грамотність людей. Для цього були створені навчальні серіали, які допоможуть людям в усіх регіонах освоїти інструменти цифровізації.
Все, що робиться в Міністерстві так чи інакше "приземляється" в регіони. І ефективність тих чи інших рішень залежить від врахування регіонального контексту та зрозумілого зв'язку з регіонами. Тому потрібно налагодити зв'язки не тільки з метою інформування, щодо цифрових проєктів, а й включати міста в розробку цих продуктів. Адже кожне місто має власний досвід та практичні кейси, якими варто ділитися. Також важливою є цифрова грамотність людей. Для цього були створені навчальні серіали, які допоможуть людям в усіх регіонах освоїти інструменти цифровізації.
Якщо говорити про співпрацю між містами, бізнесом і взагалі про розвиток екосистеми, яка дозволятиме розвивати бізнес, стартапи і бути на світовій мапі, то варто враховувати рівень зрілості цієї екосистеми. Всім зрозуміло, що для розвитку екосистеми потрібні ресурси, люди, підтримка державних органів і механізми, які дозволять перетворити ідею в успішний стартап. Рівень зрілості екосистеми сприяє розвитку тих чи інших її елементів.
В Україні ми бачимо багато позитивних речей, але до розвинених екосистем - нам ще досить далеко.
ОЛЕКСАНДР КРАКОВЕЦЬКИЙ
Співпрацю сучасних міст можна умовно поділити на три типи:
- Місто, як "чорна коробка" – закрите місто, де рішення приймаються кулуарно, без участі громадян.
- Місто, як "надавач послуг" – місто надає послуги населенню, а населення, в свою чергу, допомагає місту розвиватися та платить податки.
- Місто, як партнер і платформа для інновацій.
“
Стратегія – це відправна точка з якої потрібно починати будь-яку трансформацію.
Більшість стратегій, які на сьогоднішній момент створюються в Україні, є декларативними, популістичними та "за все хороше і проти всього поганого".
В Україні я не бачив жодної прописаної стратегії, яка б відповідала на питання: що ми робимо? Для чого ми це робимо? Як ми це досягнемо? В чому унікальність на локальному та глобальному рівнях? Всі наступні етапи та дії, які будуть відбуватися, повинні відповідати якомусь конкретному пункту стратегії."
Більшість стратегій, які на сьогоднішній момент створюються в Україні, є декларативними, популістичними та "за все хороше і проти всього поганого".
В Україні я не бачив жодної прописаної стратегії, яка б відповідала на питання: що ми робимо? Для чого ми це робимо? Як ми це досягнемо? В чому унікальність на локальному та глобальному рівнях? Всі наступні етапи та дії, які будуть відбуватися, повинні відповідати якомусь конкретному пункту стратегії."
Існує помилкова думка, що smart city – це про технології. Дійсно, технології є важливою складовою цього процесу, але набагато важливіше – це зрозумілі процеси та правила, які потім автоматизуються за допомогою тієї чи іншої інфраструктури.
Говорячи про побудову інфраструктури та смарт-рішення, потрібно починати зверху. Для цього потрібен швидкий збір актуальних даних, публікація відкритих даних, співпраця з корпораціями та технологічна "пісочниця" для пілотів. Тобто це комплексна інфраструктура, яка повинна складатися з абсолютно різних провайдерів. І тут важливою є інтероперабельність – це здатність різних ІТ систем взаємодіяти між собою обмінюючись даними (сигналами / подіями). Тобто бігати мають дані, а не люди. Нажаль, в сучасних містах інтероперабельність відсутня.
Важливим кроком є розвиток екосистеми партнерства, яка передбачає: створення центрів компетенцій, програми для навчальних закладів, інкубатори і акселератори, ангельські інвестиції та гранти, пілотування стартапів на рівні міста, "мости" з іншими містами, країнами та екосистемами.
Не менш цінним є позиціонування міст. Не достатньо сказати – "наше місто буде центром інновацій". Кожне місто має зрозуміти свою особливість та чим воно відрізняється на локальному та регіональному рівні.
Говорячи про побудову інфраструктури та смарт-рішення, потрібно починати зверху. Для цього потрібен швидкий збір актуальних даних, публікація відкритих даних, співпраця з корпораціями та технологічна "пісочниця" для пілотів. Тобто це комплексна інфраструктура, яка повинна складатися з абсолютно різних провайдерів. І тут важливою є інтероперабельність – це здатність різних ІТ систем взаємодіяти між собою обмінюючись даними (сигналами / подіями). Тобто бігати мають дані, а не люди. Нажаль, в сучасних містах інтероперабельність відсутня.
Важливим кроком є розвиток екосистеми партнерства, яка передбачає: створення центрів компетенцій, програми для навчальних закладів, інкубатори і акселератори, ангельські інвестиції та гранти, пілотування стартапів на рівні міста, "мости" з іншими містами, країнами та екосистемами.
Не менш цінним є позиціонування міст. Не достатньо сказати – "наше місто буде центром інновацій". Кожне місто має зрозуміти свою особливість та чим воно відрізняється на локальному та регіональному рівні.
Яке ваше бачення засад розвитку та трансформації міст і громад? Опишіть основні кроки на прикладі реальних кейсів
Для того, щоб вирішити проблему, треба зрозуміти та визнати, що вона існує. Коли ти визнаєш, що в тебе неефективно працюють комунальні підприємства, департаменти та люди, які відповідальні за важливі напрямки в місті, – подальша співпраця з громадою і стартапами відбувається абсолютно по-іншому. – говорить Максим Бахматов.
До того моменту, доки немає аудиту, реальних цифр і розуміння того, що є проблеми, – нічого не буде працювати. Кейс по 4G в київському метро, який не могли вирішити вісім років, показує, що після визнання проблеми та організації прозорої співпраці з корпораціями, був отриманий швидкий результат.
До того моменту, доки немає аудиту, реальних цифр і розуміння того, що є проблеми, – нічого не буде працювати. Кейс по 4G в київському метро, який не могли вирішити вісім років, показує, що після визнання проблеми та організації прозорої співпраці з корпораціями, був отриманий швидкий результат.
Чиновник не має приймати суб'єктивні рішення.
МАКСИМ БАХМАТОВ
Прикладом такого рішення була історія про закупівлю камер для міста Києва, які мали б визначати, хвора людина на COVID-19, чи ні. Вартість такого рішення складала 65 млн. грн. Після експертного дослідження, невеликого скандалу та розуміння мера, що це - потенційний обман, камери не були закуплені, а виробник зняв цей продукт з виробництва та продажу. Вимірювання температури на вулиці має велику похибку і чітко визначити, хто хворий, а хто ні, – просто неможливо. – вважає Максим.
“
Я насправді більше вірю в маленькі міста та громади, ніж у великі міста.
Маленькі громади з невеликою кількістю грошей можуть розвиватися швидше і динамічніше, ніж великі. Цікавим є приклад Вінниці, яка в 2007 році зробила прозорий офіс, а потім почала системну роботу над оновленням рухомого складу транспортної системи міста. І за Вінницею почали підтягуватися інші міста. Місто Львів, яке має "IT Arena" – якірний івент, куди з'їжджаються всі підприємці та IT-спеціалісти. І всі вони розуміють, що на цю конференцію необхідно приїхати раз в рік.
Маленькі громади з невеликою кількістю грошей можуть розвиватися швидше і динамічніше, ніж великі. Цікавим є приклад Вінниці, яка в 2007 році зробила прозорий офіс, а потім почала системну роботу над оновленням рухомого складу транспортної системи міста. І за Вінницею почали підтягуватися інші міста. Місто Львів, яке має "IT Arena" – якірний івент, куди з'їжджаються всі підприємці та IT-спеціалісти. І всі вони розуміють, що на цю конференцію необхідно приїхати раз в рік.
Це позитивні історії, але проблема в тому, що вони - не комплексні в одному місті. І назвати це повноцінною екосистемою - неможливо.
В маленьких громадах є справді мотивовані люди, які здатні щось робити та створювати. Але навіть коли вони хочуть щось робити, вони, зазвичай, не знаходять підтримки та не знають, куди йти. Приїздять до Києва, чи в інші міста-мільйонники, набираються ентузіазму, повертаються додому, хочуть щось зробити, але умови - обмежені. Тому було б правильно створити фреймворк для маленьких громад і використовувати, як типове рішення для ОТГ, середніх міст і міст-мільйонників. – радить Олександр.
В маленьких громадах є справді мотивовані люди, які здатні щось робити та створювати. Але навіть коли вони хочуть щось робити, вони, зазвичай, не знаходять підтримки та не знають, куди йти. Приїздять до Києва, чи в інші міста-мільйонники, набираються ентузіазму, повертаються додому, хочуть щось зробити, але умови - обмежені. Тому було б правильно створити фреймворк для маленьких громад і використовувати, як типове рішення для ОТГ, середніх міст і міст-мільйонників. – радить Олександр.
В цьому році СИНХРО ПРОСТІР розпочав співпрацю не тільки з великими, а й з малими містами та ОТГ. Дійсно, ми бачимо величезний запит у маленьких міст на інноваційні команди та рішення. Адже в них немає своїх кадрів, фахівців та стартапів, які можуть запропонувати інноваційні підходи.
АЛІСА БАНЬКОВСЬКА
“
Я бачу комунікацію для цифрової трансформації, як задачу номер один. Адже зараз найбільша проблема – нерозуміння відповідальних осіб, що таке цифровізація і навіщо вона взагалі потрібна конкретному місту чи громаді. І тут робота складається з кількох частин. З одного боку потрібно "відкривати двері" бізнесу, який приходить до мера і пропонує свої рішення для покращення зручності та комфорту містян. З іншого боку – це приклади активних громад, які застосовують ці рішення. Адже це працює краще ніж завдання "зверху", які поставлені Міністерством.
Звісно, є те, що заважає: важкі бюрократичні процедури закупівель, а також непрозорість деяких процесів прийняття рішень в громадах. Для керівника цифровізація – це процес управління, де він може контролювати і бачити всі етапи прийняття рішень.
Важливим є створення інституційної спроможності цифрової трансформації. І тут допоможе створення школи CDTO (Chief Digital Transformation Officer) для навчання кадрів, яке включає розуміння управління змінами, технічнічні та бюрократичні питання цифровізації.
Вадим розповів про три основні проєкти, які сьогодні впроваджуються Міністерством цифрової трансформації:
Важливим є створення інституційної спроможності цифрової трансформації. І тут допоможе створення школи CDTO (Chief Digital Transformation Officer) для навчання кадрів, яке включає розуміння управління змінами, технічнічні та бюрократичні питання цифровізації.
Вадим розповів про три основні проєкти, які сьогодні впроваджуються Міністерством цифрової трансформації:
- Рейтинг цифровізації – для визначення індексу цифровізації регіонів
- Створення порталу для комунікації та обміну досвідом з єдиною точкою входу для громад
- Проєкт щодо закупівель – маркетплейс, який структурує всі продукти і допомагає обрати кращі рішення
На практиці однією з проблем цифровізації є недостатність повноважень людей, які за неї відповідають в регіонах. Оскільки є острах, що буде обрано не те рішення та прийде СБУ, а в локальних ОТГ немає достатнього досвіду обрання таких інструментів.
ОЛЕКСАНДР КРАКОВЕЦЬКИЙ
Безкоштовні інструменти – це шлях до поганої цифровізації. Адже всі найкращі продукти, зазвичай, платні. Вартість програмного забезпечення – це не тільки вартість ліцензії, а й підтримка та забезпечення того, що це буде працювати. Тож, на рівні держави, за участі відповідних експертів, потрібно створити типовий набір рекомендацій для великих та маленьких міст. І, якщо у міста немає коштів на закупку цих ліцензій, – варто один раз піти і замовити рішення в сторонніх консалтингових організацій чи айтішників. Один раз зробити цей фреймворк дорого, а потім роздавати безкоштовно, або за якісь умовні кошти на підтримку.
Сучасний підхід до закупівель не передбачає підтримки програмних продуктів. Найчастіше виходить так: закупили, розробили, поставили на баланс, написали керівництво користувача та адміністратора і на цьому все. А підтримкою ніхто не займається і вже наступні оновлення можуть бути через півроку, рік, два або ніколи. Бо немає грошей, або потрібно проводити новий тендер, або ще щось змінилося. Дуже часто замість того, щоб ітераційно покращувати продукт, – кожні два роки закупається рішення, використовується, викидається і знову закупається нове. – каже Олександр.
Одним із найкращих рішень, яке може створити зараз держава, для того щоб спростити цифровізацію – це адаптувати законодавство і процеси до того, як логічно створюється і підтримується програмне забезпечення.
Сучасний підхід до закупівель не передбачає підтримки програмних продуктів. Найчастіше виходить так: закупили, розробили, поставили на баланс, написали керівництво користувача та адміністратора і на цьому все. А підтримкою ніхто не займається і вже наступні оновлення можуть бути через півроку, рік, два або ніколи. Бо немає грошей, або потрібно проводити новий тендер, або ще щось змінилося. Дуже часто замість того, щоб ітераційно покращувати продукт, – кожні два роки закупається рішення, використовується, викидається і знову закупається нове. – каже Олександр.
Одним із найкращих рішень, яке може створити зараз держава, для того щоб спростити цифровізацію – це адаптувати законодавство і процеси до того, як логічно створюється і підтримується програмне забезпечення.
Що є джерелом інновацій: звідки беруться інноваційні рішення? Як створювати умови для системного розвитку інновацій? Як їх стимулювати та підтримувати?
“
Свого часу на прикладі Radar Tech ми зрозуміли, що держава – неефективний керівник та менеджер, і вирішили розвивати інновації самостійно. Якщо казати про софт рішення, то був створений корпоративний акселератор, що за гроші великих корпорацій проводить навчальні тури по всій країні. Було залучено близько тисячі стартапів і близько 20 з них отримали прямі контракти з великими корпораціями, ресурс і можливість розвиватися далі. Ми створили системний підхід до розвитку корпоративних інновацій виключно з українськими стартапами.
Поєднанням хард і софт рішень став UNIT City, де сконцентровано більше 150 інноваційних компаній, як українських так і іноземних. 90% з них – це продуктові компанії та стартапи, які можуть співпрацювати в одному місці та разом створювати екосистему.
На жаль, UNIT City є виключенням, бо 90% інноваційних центрів у світі спонсоруються або державою, або муніципалітетами. Ці держави розуміють, що необхідно будувати хард рішення, щоб залишалися і концентрувалися ці люди в одному місці.
Звичайно, неможливо просто так роздавати ці площі, а треба робити це під жорсткі умови, як, наприклад, в Китаї. Там стартапу пропонують пільги на півроку, рік, або 3 роки, і, якщо стартап не дає результатів, – жорстко "викидають" і приймають наступний стартап. Цікаво, що подібних центрів, як UNIT City, в Китаї більше 100 і їх розвиток розпочався ще 40 років тому.
На жаль, UNIT City є виключенням, бо 90% інноваційних центрів у світі спонсоруються або державою, або муніципалітетами. Ці держави розуміють, що необхідно будувати хард рішення, щоб залишалися і концентрувалися ці люди в одному місці.
Звичайно, неможливо просто так роздавати ці площі, а треба робити це під жорсткі умови, як, наприклад, в Китаї. Там стартапу пропонують пільги на півроку, рік, або 3 роки, і, якщо стартап не дає результатів, – жорстко "викидають" і приймають наступний стартап. Цікаво, що подібних центрів, як UNIT City, в Китаї більше 100 і їх розвиток розпочався ще 40 років тому.
В Україні я б працював над концентрацією та системною допомогою з хард-рішеннями від держави або від міст. А вже з софтом давав би розбиратися приватним компаніям.
МАКСИМ БАХМАТОВ
На сьогоднішній день, я не відчуваю, що держава в змозі виділити 40 га і забудувати 500 тис кв.м, виділити кошти на навчання і не вкрасти. Можливо, треба давати можливість робити це приватним компаніям, якщо держава поки що слабка. – вважає Максим.
Олександр Краковецький також поділився особистим досвідом:
Ми зі своїм проєктом, який багато хто за кордоном вважає досить інноваційним і крутим, виграли понад пів десятка різноманітних конкурсів, пройшли 3 акселераційні програми, отримали рівно нуль інвестицій та фінансування і нуль контрактів завдяки цим програмам. І по всім показникам наш проєкт варто закрити.
Проблема в тому, що в Україні є величезна кількість івентів, нетворкингу, форумів, але вони, на жаль, не приводять до позитивних результатів і контрактів. Чому люди їздять на Web Summit та Smart City Expo? Тому що ці зустрічі закінчуються реальними контрактами! Насправді, молодим стартапам потрібна впевненість, що те, чим вони займаються, є в пріоритеті.
Сьогодні, багато підприємців "махнули рукою" на Україну і почали дивитися в сторону зарубіжних ринків. Якщо їм прямим текстом кажуть: "ваші рішення нам не цікаві", "у нас немає грошей та ресурсів", - стартапи починають виїжджати. І тут мова йде не тільки про юрисдикцію чи реєстрацію. На жаль, жоден український стартап, який хоче досягти глобальних цілей, не починає свою експансію з Україною.
Якщо говорити про smart city, то важлива не лише цифрова складова. Адже дуже мала кількість smart city стартапів можуть існувати без міської інфраструктури. Тому кожне місто, яке хоче культивувати стартап екосистему та стартап-культуру, повинно мати способи інкубувати ці проєкти.
В Києві є вулиця Салютна, яка, з натяжкою, позиціонується, як смарт-вулиця, на якій встановлено розумне освітлення. Але було б добре, якби в кожному місті була вулиця, завод, медичний заклад, де можна було б інкубувати такі проєкти і виділяти на це гроші. Адже на початку стартапу не потрібні мільйони. Йому треба перевірити чи буде працювати його ідея і скільки це буде коштувати.
Відповідно 90% smart city інновацій просто загнуться без можливості інкубації. Те ж саме стосується і компаній. Приємно, що з'являється кількість компаній, які готові працювати з інноваціями. Принаймні вони декларують те, що вони шукають ці інновації і готові розглядати. Але це треба посилювати.
Олександр Краковецький також поділився особистим досвідом:
Ми зі своїм проєктом, який багато хто за кордоном вважає досить інноваційним і крутим, виграли понад пів десятка різноманітних конкурсів, пройшли 3 акселераційні програми, отримали рівно нуль інвестицій та фінансування і нуль контрактів завдяки цим програмам. І по всім показникам наш проєкт варто закрити.
Проблема в тому, що в Україні є величезна кількість івентів, нетворкингу, форумів, але вони, на жаль, не приводять до позитивних результатів і контрактів. Чому люди їздять на Web Summit та Smart City Expo? Тому що ці зустрічі закінчуються реальними контрактами! Насправді, молодим стартапам потрібна впевненість, що те, чим вони займаються, є в пріоритеті.
Сьогодні, багато підприємців "махнули рукою" на Україну і почали дивитися в сторону зарубіжних ринків. Якщо їм прямим текстом кажуть: "ваші рішення нам не цікаві", "у нас немає грошей та ресурсів", - стартапи починають виїжджати. І тут мова йде не тільки про юрисдикцію чи реєстрацію. На жаль, жоден український стартап, який хоче досягти глобальних цілей, не починає свою експансію з Україною.
Якщо говорити про smart city, то важлива не лише цифрова складова. Адже дуже мала кількість smart city стартапів можуть існувати без міської інфраструктури. Тому кожне місто, яке хоче культивувати стартап екосистему та стартап-культуру, повинно мати способи інкубувати ці проєкти.
В Києві є вулиця Салютна, яка, з натяжкою, позиціонується, як смарт-вулиця, на якій встановлено розумне освітлення. Але було б добре, якби в кожному місті була вулиця, завод, медичний заклад, де можна було б інкубувати такі проєкти і виділяти на це гроші. Адже на початку стартапу не потрібні мільйони. Йому треба перевірити чи буде працювати його ідея і скільки це буде коштувати.
Відповідно 90% smart city інновацій просто загнуться без можливості інкубації. Те ж саме стосується і компаній. Приємно, що з'являється кількість компаній, які готові працювати з інноваціями. Принаймні вони декларують те, що вони шукають ці інновації і готові розглядати. Але це треба посилювати.
В Україні лише співпраця з бізнесом може призвести до результатів.
ОЛЕКСАНДР КРАКОВЕЦЬКИЙ
Чи існують ефективні моделі співпраці муніципалітетів, інноваційного бізнесу та активної громади: яка, на вашу думку, ідеальна модель?
Мені подобається модель співпраці, яку будує компанія Microsoft та інші великі компанії. Адже я, як компанія, можу прийняти рішення, в якій категорії чи компетенції, можу співпрацювати. Є різні рівні та критерії партнерства і досить прозора система, тому що всі в рівних умовах і всі розуміють, де їх сильні і слабкі сторони.
Коли приходить муніципалітет і проводить тендери на закупку програмного забезпечення, в більшості випадків просто шукаючи найнижчу ціну, – це шлях в нікуди. Адже інновації абсолютно по-іншому тарифікуються і, по-хорошому, державі бажано прописати критерії для того, хто може стати її партнером і в якій сфері. А незалежні компанії приймають рішення – хочуть вони стати партнерами цієї держави, чи ні. І, коли відбувається тендер на закупки і приходять п'ять компаній, які підтвердили досвід у цій сфері, – це підвищує прозорість процедури. Ідея в тому, що процес має бути зрозумілим. Подібний підхід вже створюється в Естонії, Данії та Швеції. – говорить Олександр Краковецький.
Коли приходить муніципалітет і проводить тендери на закупку програмного забезпечення, в більшості випадків просто шукаючи найнижчу ціну, – це шлях в нікуди. Адже інновації абсолютно по-іншому тарифікуються і, по-хорошому, державі бажано прописати критерії для того, хто може стати її партнером і в якій сфері. А незалежні компанії приймають рішення – хочуть вони стати партнерами цієї держави, чи ні. І, коли відбувається тендер на закупки і приходять п'ять компаній, які підтвердили досвід у цій сфері, – це підвищує прозорість процедури. Ідея в тому, що процес має бути зрозумілим. Подібний підхід вже створюється в Естонії, Данії та Швеції. – говорить Олександр Краковецький.
Насамперед потрібно працювати в кількох напрямках: забезпечувати інфраструктуру з точки зору цифрових послуг та цифрової ідентифікації, створити прозорі умови та не заважати бізнесу.
ВАДИМ БОРТНИК
Важливою є комунікація, донесення цінності цифрової трансформації, переймання кращих практик та кейсів, навчання цифрових трансформаторів, підтримка і створення інструментів для допомогти на законодавчому рівні. - переконаний Вадим.
Я досить агресивно налаштований до будь-якої співпраці з державою або муніципалітетами. Оскільки бачу, наскільки це все неефективно і яка кількість коштів йде в нікуди, мовчу про корупцію і крадіжки. - говорить Максим Бахматов.
При створенні Офісу трансформацй було зрозуміло, що потрібно дві речі:
При створенні Офісу трансформацй було зрозуміло, що потрібно дві речі:
- отримати партнера, який зможе допомогти в плануванні детального аудиту того, що відбувається загалом в КМДА
- зробити аудит з міжнародними експертами, щоб не було думки про те, що щось зроблено незаконно.
На сьогоднішній день співпраця з сучасними муніципалітетами – це, як з болота тягти бегемота, окрім невеликих громад. В малих містах - все видно одразу, а у великих, на жаль, всі інновації або будуть прикривати корупційні дії, або будуть неефективні.
МАКСИМ БАХМАТОВ
Дякуємо спікерам за цікаву, динамічну та дійсно важливу дискусію!
У кожного з нас своя точка зору та бачення спірних моментів, але саме в них ми знаходимо "вузькі горлечка", а значить, маємо можливість їх вирішити. Найважливіше те, що нас об'єднує не лише прагнення, а й реальні дії на шляху до розвитку наших міст та впровадження інновацій.
Практика та відповідні кейси показують, що нам є над чим працювати і розпочинати, перш за все потрібно з бажання створювати. Адже кожна людина своїми знаннями, досвідом та ідеями може вплинути на майбутнє наших міст. Важливою є колаборація та відповідальність за результати своїх дій сьогодні. Звісно для цього нам потрібна зрозуміла законодавча база, прозорі умови співпраці та фінансові можливості.
Сподіваємось, що ця дискусія дасть пошовх для більш ефективного та стрімкого розвитку інновацій в містах і нашої держави загалом.
У кожного з нас своя точка зору та бачення спірних моментів, але саме в них ми знаходимо "вузькі горлечка", а значить, маємо можливість їх вирішити. Найважливіше те, що нас об'єднує не лише прагнення, а й реальні дії на шляху до розвитку наших міст та впровадження інновацій.
Практика та відповідні кейси показують, що нам є над чим працювати і розпочинати, перш за все потрібно з бажання створювати. Адже кожна людина своїми знаннями, досвідом та ідеями може вплинути на майбутнє наших міст. Важливою є колаборація та відповідальність за результати своїх дій сьогодні. Звісно для цього нам потрібна зрозуміла законодавча база, прозорі умови співпраці та фінансові можливості.
Сподіваємось, що ця дискусія дасть пошовх для більш ефективного та стрімкого розвитку інновацій в містах і нашої держави загалом.
Автор статті: Яна Кононова
© 2018 ТОВ СИНХРО ПРОСТІР
ПРО ХАБ
- Події
- Експерти
- Новини
КОНТАКТИ
- Для співпраці: +380636969990
- ceo@hub-synchro.space
- Для медіа: +380961898555
- info@hub-synchro.space
