У першу чергу, біомімікрія — це запозичення та імітація процесів, які спостерігаються в природі. На основі цих процесів виробляються рішення, покликані розв’язати проблеми, з якими стикається людство.

«Біомімікрія - це оцінювання природи за те, що ми можемо вивчити, а не за те, що ми можемо видобути, зібрати чи одомашнити. У процесі ми дізнаємось про себе, своє призначення та зв’язок між собою та своїм домом на землі», — вказує Інститут біомімікрії.

Окрім боротьби з відходами, біомімікрія може стати дієвим інструментом для вирішення інших актуальних проблем людства. Наприклад, Оксана Удовик, керівниця експериментальних досліджень з Лабораторії інноваційного розвитку ПРООН, продемонструвала, як і чому ми можемо навчитися у природи під час протидії пандемії COVID-19 у декількох аспектах: виявленні вірусу, засобах індивідуального захисту, антибактеріальних поверхнях, медичних відходах тощо. Отже, використання біомімікрії має великий потенціал у різноманітних сферах людської діяльності.

Відомо, що традиційні енергетичні джерела — відчутні забрудники навколишнього середовища. Метою проекту Tree Generator стало створення альтернативного джерела енергії, яке буде відновлювальним та мобільним.

Проект послуговується законом електромагнітної індукції та живиться від коливання гілок на деревах. Прототип цього винаходу реалізований у вигляді пристрою, що встановлюється на дерево у місці з доступом вітру (наприклад, на відкритій місцевості біля доріг). Лише за допомогою прототипу авторам винаходу вже вдалося зарядити смартфон всього за 2 години.

Такий пристрій є ефективнішим та значно дешевшим за інші джерела відновлювальної енергії. Собівартість такої установки становить 1000 грн, а період окупності — менше 9 місяців. До того ж, цей винахід може зацікавити дуже широку аудиторію: як туристів чи власників приватних будинків, так і цілі інституції, як-от громади чи рекреаційні установи.

Більшість підприємств, задіяних сьогодні в аграрній сфері, підв’язують власні рослини синтетичними шнурами. Такі матеріали не розкладаються у землі, тож виникає проблема значного забруднення ґрунту пластиком. Існують також і дружні до екології матеріали, але вони програють синтетиці в міцності.

Команда пропонує дієву альтернативу підв’язувальним шнурам, наявним на ринку. Натуральні матеріали, з яких складається цей шнур, роблять його міцним і біорозкладним. Такий шнур імітуватиме процес гниття рослин. Цей варіант є безпечним для природи, адже після культивування шнур потраплятиме в ґрунт і розкладатиметься разом із біомасою рослин.

Цей винахід дозволить зменшити шкідливі залишки від аграрного виробництва, оскільки ним зможуть користуватися великі тепличні господарства. До того ж, оскільки ці шнури розкладаються разом із рослинною біомасою, то вони також виконують роль органічного добрива. Більше того, така інновація матиме економічний наслідок, адже використання біорозкладних шнурів є дешевшим та ефективнішим за інші ринкові аналоги.

Не секрет, що сучасний світ постійно зіштовхується з проблемою забруднення довкілля, а серед відходів дуже часто фігурує пластик. На одному з бджолярних господарств автори проекту MOL виявили, що певний вид молі (велика воскова міль, galleria mellonela) здатний перетравлювати пластик без шкоди для організму.

Команда MOL пропонує використати таку властивість великої воскової молі шляхом створення контейнерів для компосту, де міль буде інструментом утилізації поліетилену. Окрім безпосередньої утилізації такий контейнер матиме ще дві переваги, а саме багаторазове використання та відділення органічних відходів.

Цей винахід може знадобитися представникам різних галузей, як-от фермерам, сміттєпереробним заводам і текстильним виробникам. Попри економічну складову, важливий також екологічний чинник проекту, який виділяє його з-поміж конкурентів. По-перше, такі контейнери не забруднюють екологію (на відміну від RDF-брикетів). По-друге, винахід MOL ще й створює енергію, а не використовує її, як це відбувається при застосуванні методів хімічного ресайклінгу.

СИНХРО ПРОСТІР об’єднує експертів і новаторів, які завдяки власному досвіду допомагають стартапам досягати нових вершин: розвивати та пілотувати власні рішення. Як партнер проєкту наш хаб інновацій для міст надавав менторську підтримку командам: цей місяць був сповнений інтенсивною роботою на індивідуальних і групових заняттях. Внаслідок плідної співпраці всі команди подалися на міжнародний конкурс, тож тепер ми вболіваємо за їхню перемогу!

Катерина Пилипчук — міжнародна експертка з інвестицій у нерухомість з більш ніж 15-річним досвідом пошуку місцевих та міжнародних стартапів у сфері PropTech. Наразі Катерина — Виконавча директорка FIABCI-Ukraine. Катерина працювала з командами над бізнес-моделлю та місійною моделлю проєктів.

Ольга Афоніна — інженерка-економістка та менеджерка підприємств, яка займається B2B, В2G, e-commerce,. B2C і прямими продажами. Понад 10 років Ольга працює на управлінських посадах в міжнародних компаніях, а також має більш ніж 20 років досвіду на будівельному ринку України. Основні цінності, яких дотримується Ольга у своїх проектах — це відкритість, свобода та креативність. Ольга допомагала командам розробити маркетингову стратегію із спеціальною спрямованістю на тактику «зеленого» маркетингу.

Наталія Верьовка — Креативна продюсерка ВДНГ. 10 років працювала над створенням відомих телевізійних проектів та шоу. Останні роки очолює креативну лабораторію ВДНГ, що створює та розвиває нові проекти та концепції, метою яких є вплив на культуру відпочинку, свідоме ставлення до екології та переосмислення історичного минулого. Наталія допомагала командам із підготовкою відео-презентації рішень.

Єлизавета Коваль — Development and Training Expert в СИНХРО ПРОСТІР, медіаторка та фасилітаторка, працює з командами\стартапами\громадами в напрямках вирішення конфліктів, прийняття рішень, побудови стратегій, роботи з потребами користувачів.

Аліса Баньковська — засновниця хабу інновацій для міст СИНХРО ПРОСТІР та ініціаторка унікальних урбан-хакатонів, що об'єднують стартапи, різних фахівців і міську владу для розробки і впровадження інноваційних рішень в містах України та світу. Як керівниця акселераційної програми Українського Фонду Стартапів Аліса допомагає українським стартапам стати успішними глобальними компаніями.

Аліса та Єлизавета працювали з командами над створенням MVP та підготовкою заявок.

30 червня команди подали заявки на міжнародний етап конкурсу Biomimicry Global Design Challenge 2021, де вони змагатимуться зі стартапами з усього світу. Для команди СИНХРО ПРОСТІР менторство трьох команд-переможців національного етапу стало цінним досвідом роботи з тематикою біомімікрії у партнерстві з ПРООН. Для команд — можливість отримати експертизу, досвід міжнародної співпраці, взяти участь у змаганні глобального масштабу, знайти інвестиції та пілотувати власні проекти в значно ширших масштабах. Біомімікрія зараз невпинно набирає популярність і стає всесвітнім трендом архітектури та урбаністики.

Команда СИНХРО ПРОСТІР цінує, що світові тенденції резонують в Україні у вигляді гідних стартапів, які достойно представлять країну на міжнародному рівні. Ми бажаємо успіху командах у наступному етапі конкурсу та в роботі над майбутніми проектами! Лише разом зможемо побудувати наші міста майбутнього, які будуть синхронізовані з природою!